ЕМОЛЕНТИ - масляні компоненти емульсій, що забезпечують мастило шкіри, що підвищують її м'якість та еластичність, сприяють утриманню вологи в шкірних покривах та відновленню ліпідного балансу. У дослівному перекладі-пом'якшувачі. Це можуть бути речовини різної хімічної природи: наприклад, складні ефіри, жирні кислоти та спирти, тваринні жири, рослинні та мінеральні олії, ланолін та його похідні, синтетичні ефіри, похідні силікону, воску та воскоподібні речовини.

Якийсь час тому в зарубіжній літературі з'явилися результати експерименту, в якому ряд найбільш уживаних емолентів був перевірений на комедогенність (здатність викликати закупорку сальних залоз і провокувати появу комедонів). Дослідження, проведене у незалежній науковій лабораторії, стало приводом для виробників косметики замислитися над безпекою емолентів. Виявилося, що найбільш небезпечні вільні жирні кислоти та їх похідні, що легко проникають у роговий шар міжклітинними проміжками. Зокрема, комедогенна активність виявлена у таких емолентів, що широко зустрічаються:

• Isopropyl Palmitate;

• Isopropyl Myristate;

• Butyl Stearate;

• Isopropyl Isostearate;

• Decyl Oleate;

• Isostearyl Neopentanoate;

• Isostearoyl Isostearyl Stearate;

• Myristyl Myristate;

•Theobroma Cacao Seed Butter;

• Lanolin;

• Prunus Amygdalus Dulcis (Sweet Almond) Oil;

• Cocos Nucifera (Coconut) Oil.

Крім перелічених речовин, комедогенність можуть мати й інші емоленти. Підкреслимо, що наявність у косметичній рецептурі 1-2 компонентів із «чорного списку» зовсім не означає, що сам косметичний продукт є комедогенним. Однак людям, схильним до утворення комедонів, рекомендується уважніше ставитись до вибору косметики (особливо декоративної) та уникати потенційних провокаторів.

Як емоленти нерідко використовують силіконові масла. Силікони задовольняють основному критерію емолентів: при нанесенні на шкіру залишатися на поверхні, тимчасово пригладжуючи і пом'якшуючи її, і не впливати на живі клітини. Біологічна інертність силіконів - запорука їхньої безпеки.