Нотифікація косметичної продукції в Україні: Гармонізація з ЄС

Український б’юті-ринок стоїть на порозі масштабної трансформації. 3 серпня 2026 року завершується дворічний перехідний період, і в повній мірі вступають у силу норми Технічного регламенту на косметичну продукцію (затвердженого Постановою КМУ № 65).

Україна повністю інтегрується в європейську модель регулювання (Регламент ЄС № 1223/2009).

3 серпня 2024 року вступив в дію Технічний регламент на косметичну продукцію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 65 (далі – постанова КМУ № 65).

Вже з 03.08.2026 р. вся косметична продукція, яка буде розміщуватися на ринку – продаватися в торгових та аптечних мережах або через інтернет, використовуватися в клініках, салонах краси або доступна в готелях, повинна відповідати вимогам цього регламенту.

Нотифікація косметичної продукції

Нотифікація косметичної продукції — це обов'язкова процедура електронного надання (повідомлення) даних про косметичний продукт компетентному органу до того, як цей продукт буде введено в обіг. Під час нотифікації на державному порталі зазначається категорія товару, його назва, рамка рецептури, графічний файл маркування (етикетки) та, за потреби, фотографія упаковки.

Для проходження процедури електронної нотифікації на державному порталі (cosmetic.moz.gov.ua) на кожен новий косметичний продукт Відповідальна особа повинна підготувати та мати такий пакет документів і даних:

• Призначена Відповідальна особа (Responsible Person): Офіційно визначений резидент України (виробник, імпортер або уповноважена третя особа), який бере на себе всю юридичну та фінансову відповідальність за продукт.
• Інформаційний файл про продукт (PIF): Повне технічне досьє, яке містить вичерпну інформацію про склад, упаковку, процес виробництва, результати лабораторних випробувань та докази заявленої ефективності засобу. Цей файл зберігається щонайменше 10 років з моменту випуску останньої партії.
• Звіт про безпечність косметичного продукту (CPSR): Найважливіша частина файлу PIF. Це офіційний дворівневий документ (Частини А і В), який містить детальний токсикологічний профіль інгредієнтів і готового продукту, результати тестів на стабільність та мікробіологію. Звіт обов'язково має бути підписаний кваліфікованим експертом з вищою медичною або фармацевтичною освітою.
• Заява про відповідність виробництва принципам GMP: Документ, який підтверджує, що косметика виготовляється за правилами Належної виробничої практики (відповідно до стандарту ДСТУ ISO EN 22716), що гарантує чисте та безпечне виробниче середовище.
• Точні дані про склад та специфічні речовини: Для заповнення форми нотифікації необхідно мати чітку рамку рецептури (або повний якісно-кількісний склад). Окремо обов'язково зазначається наявність у складі наноматеріалів та речовин категорії CMR (канцерогенних, мутагенних або токсичних для репродукції).
• Оновлене маркування (етикетка) та фото упаковки: Для завантаження в систему потрібен точний графічний файл оригінального маркування, де склад прописаний за міжнародною номенклатурою INCI (латиницею), а всі застереження, назва та призначення — державною (українською) мовою. Також, за потреби, додається реальна фотографія готової упаковки.
• Система кодування партії (Батч-код): Визначений виробником унікальний код або номер партії, який наноситься на упаковку і дає змогу повністю відстежити походження та історію виготовлення конкретної одиниці товару.

Що можна продавати після 3 серпня 2026 року

1. Продукція, введена в обіг ДО 03.08.2026 (Залишки на складах та в магазинах)

ЩО ДОЗВОЛЕНО: Косметика, яка була офіційно продана виробником або розмитнена імпортером до 3 серпня 2026 року, може вільно залишатися на ринку та реалізовуватися споживачам. Держава не вимагає примусово вилучати чи терміново нотифікувати ці залишки.

ТЕРМІНИ ПРОДАЖУ: Таку продукцію можна продавати до закінчення її кінцевого строку придатності (або, у разі ухвалення ініційованих МОЗ обмежень, максимум до 2030 року).

КРИТИЧНА УМОВА: Під час перевірки ринкового нагляду роздрібний продавець або дистриб'ютор повинен за допомогою первинних документів (видаткових накладних, актів, митних декларацій) довести, що ця конкретна партія товару була закуплена і надійшла в обіг саме до 3 серпня. Також на неї мають бути чинні старі документи (наприклад, висновки СЕС, видані свого часу). Якщо документів немає — партія вважатиметься нелегальною.

2. Продукція, що вводиться в обіг ПІСЛЯ 03.08.2026

ЩО ЗАБОРОНЕНО: Будь-який новий продукт або нова партія товару, які виходять на ринок починаючи з 3 серпня 2026 року, не мають права продаватися без повної відповідності Технічному регламенту. Дата виробництва (навіть якщо це липень 2026 року) не врятує товар від конфіскації, якщо перша накладна на нього виписана 4 серпня.

Заборонені інгредієнти

Європейські стандарти суттєво розширили список заборонених інгредієнтів. Порівняно зі старими нормами ДСаНПіН, кількість заборонених компонентів зросла майже в 4 рази (понад 1600 позицій).

У Додатку 2 до Технічного регламенту під повну або майже повну заборону підпали:

• Tretinoin (Третіноїн / ретиноїдна кислота) — Як ретиноїд першого покоління, він є потужною лікарською речовиною, а не косметичним компонентом. Його системне всмоктування через шкіру несе серйозні ризики тератогенного ефекту (викликає вади розвитку плода під час вагітності). Оскільки косметика не потребує рецепта і контролю лікаря, його вільне використання є небезпечним.
• Hydroquinone (Гідрохінон) — Довгий час вважався «золотим стандартом» освітлення шкіри, проте дослідження довели його високу цитотоксичність та мутагенні властивості. Його тривале застосування може викликати стійкий охроноз (синюшно-чорну пігментацію), атрофію шкіри, а також несе потенційні ризики канцерогенності.
• Міноксидил (Minoxidil) та його солі. Цей компонент є вираженим вазодилататором (судинорозширювальним засобом) і класифікується як лікарський засіб для лікування алопеції та гіпертензії. Його безконтрольне нанесення у складі косметичних тоніків чи лосьйонів для волосся може викликати системні побічні ефекти з боку серцево-судинної системи (тахікардію, зниження артеріального тиску та набряки).
• Antibiotics (Антибіотики) та Glucocorticoids (Глюкокортикоїди / гормони) — Будь-яка косметика проти акне чи запалень не повинна містити цих речовин через ризик розвитку антибіотикорезистентності (звикання бактерій) та системних гормональних порушень. Безконтрольне використання глюкокортикоїдів на обличчі призводить до «стероїдного акне», витончення (атрофії) шкіри та синдрому відміни.
• Трихлороцтова кислота (Trichloroacetic acid / TCA): Хоча вона широко відома в естетичній медицині як ефективний засіб для проведення хімічних пілінгів (Тса-пілінг), її використання в класичній споживчій косметиці відтепер заборонено. Ця кислота має надзвичайно потужну кератолітичну та припікаючу дію, здатну викликати глибокий хімічний опік шкіри, коагуляцію білків та подальше рубцювання тканин при неправильній концентрації чи експозиції. Безконтрольне домашнє використання засобів із TCA несе високий ризик гіперпігментації та серйозного травмування епідермісу, тому відтепер такі процедури мають право проводитися виключно фахівцями в рамках клінічних або салонних умов за допомогою професійних лінійок.
• Бензол (Benzene): Це один із найнебезпечніших органічних розчинників, який підпав під абсолютну заборону через свою доведену високу канцерогенність (віднесений до І групи канцерогенів). Бензол є надзвичайно токсичним для кровотворної системи людини: він легко проникає через шкіру та дихальні шляхи, накопичується в жирових тканинах і кістковому мозку, що може призвести до розвитку лейкемії (раку крові), анемії та порушень імунної системи. Окрім того, він має мутагенні властивості, тому його присутність у парфумерно-косметичних продуктах навіть як залишкова технічна домішка суворо контролюється та забороняється новими стандартами.

Вимоги до маркування

Маркування перестає бути лише елементом маркетингу. Незахищений друк або неправильний символ тепер вважаються грубим порушенням.

• Міжнародна мова складу: Усі інгредієнти маркуються суворо за системою INCI (латиницею/англійською мовою) у порядку зменшення їхньої концентрації.
• Мова інтерфейсу: Назва, призначення продукту та застереження мають бути виключно державною (українською) мовою.
• Технічні параметри шрифту: Висота малої літери "х" має бути не менше 1,2 мм (для мікро-упаковок — не менше 0,9 мм). Друк повинен бути висококонтрастним та стійким до стирання оліями чи водою.
• Змінні дані (Батч-коди): Номер партії (Batch Number) має бути нанесений на кожну баночку для забезпечення простежуваності у разі виявлення браку.
• Специфічні піктограми: Замість хаотичних дат вводяться символи «Пісочний годинник» (якщо термін придатності менше 30 місяців) або «Відкрита баночка — PAO» із зазначенням місяців безпечного використання після відкриття (якщо термін придатності більше 30 місяців).

Відмінності між українським Порядком та європейським Регламентом (CPNP)

• Технічна платформа: В ЄС діє єдиний європейський портал CPNP (Cosmetic Products Notification Portal). В Україні створено локальний національний аналог, інтегрований з реєстрами МОЗ. Дублювання нотифікації для імпорту з ЄС в Україну залишається обов'язковим (автоматичного визнання європейської нотифікації з CPNP наразі немає).
• Мовні вимоги до маркування: Текст етикетки, що завантажується в систему, та інформація для кінцевого споживача в Україні мають суворо відповідати Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (на відміну від багатомовного вибору в ЄС).
• Адаптація токсикологічних баз: Механізм передачі даних до локальних невідкладних медичних служб у разі інтоксикації адаптований під українську систему охорони здоров'я.

Контроль та санкції: скільки коштує помилка?

Органом державного ринкового нагляду призначено Держлікслужбу. Інспектори проводитимуть планові та позапланові перевірки в магазинах, на складах, в аптеках та навіть у салонах краси та клініках. Штрафи накладаються за кожен вид, артикул або партію невідповідного товару:

Наслідки для косметичного ринку України

Повномасштабне впровадження Нового технічного регламенту неминуче призведе до серйозного переформатування українського косметичного ринку, особливо в сегменті малого бізнесу. Через необхідність оплачувати дороговартісні лабораторні дослідження, складати звіти про безпечність (CPSR) та утримувати або наймати «Відповідальну особу», фінансове навантаження на дрібних крафтових виробників та невеликі б’юті-магазини суттєво зросте. Для споживача це, найімовірніше, обернеться помітним подорожчанням продукції, оскільки компанії закладатимуть нові регуляторні витрати у собівартість кожного тюбика чи баночки.

Окремим ударом новий закон стане для популярного сегмента розпиву парфумерії. Оскільки регламент суворо забороняє будь-яке надання продукції на ринку без призначення Відповідальної особи, збереження інформаційного файлу (PIF) та нанесення детального маркування INCI із батч-кодами на кожну одиницю тари, класичний розпив у мікро-флакони «на винос» опиняється поза законом. Будь-яке відкриття оригінального флакона та переливання парфуму дистриб'ютором чи продавцем у сторонню тару фактично вважається модифікацією продукту та зміною умов його зберігання, що автоматично перекладає на такий магазин обов'язки виробника. Оскільки забезпечити стерильність процесу, нанести шрифт висотою від 0,9 мм із повним хімічним складом алергенів на крихітний атомайзер об'ємом 2–5 мл та провести оцінку безпечності такого «нового» виробу дрібні продавці не зможуть, діяльність із розпиву парфумів у її нинішньому вигляді буде розцінюватися інспекторами Держлікслужби як грубе порушення із відповідними штрафами від 51 000 грн за кожну виявлену партію.

Джерела:

1. Про затвердження Порядку нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-24/ed20231218#n25
2. Regulation (EC) No 1223/2009 of the European Parliament and of the Council of 30 November 2009 on cosmetic products https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2009/1223/oj/eng