SVR Topialyse Gel Lavant Гель для обличчя і тіла

Олефінсульфонат натрію C14-16 є аніонною поверхнево-активною речовиною, яка часто зустрічається в миючих засобах для ванни, душу та догляду за волоссям. Це суміш довголанцюгових сульфонатних солей, отриманих шляхом сульфування C14-16 альфа-олефінів. Його можна отримати з кокосового горіха, і він утворює рясну піну. Назва може ввести в оману, але олефінсульфонат натрію C14-16 не є сульфатом. Сульфонат споріднений, але не те саме, що сульфати. У сульфонаті сірка пов’язана безпосередньо з атомом вуглецю, а сульфат зв’язаний безпосередньо з вуглецевим ланцюгом через атом кисню. Вони дійсно мають подібні якості, коли йдеться про схильність до подразнення шкіри, але олефінсульфонат натрію C14-16 не є сульфатом.

Олефінсульфонат натрію C14-16 — це аніонна поверхнево-активна речовина, яка використовується в продуктах для догляду за шкірою, волоссям і побутових пристроях завдяки своїм очисним і піноутворюючим властивостям. Аніонні поверхнево-активні речовини мають водолюбні та жиролюбиві полярні кінці, що робить їх універсальними та дуже ефективними для використання в продуктах, що змиваються, таких як миючі засоби для обличчя та тіла. Деякі з них можуть працювати занадто добре, завдаючи шкоди шкірі в процесі.

Як потужна поверхнево-активна речовина, олефінсульфонат натрію C14-16 може порушувати шкірний бар’єр, створюючи різке збільшення втрати води з верхніх шарів шкіри. Разом це може спричинити сухість і чутливість навіть під час короткочасного впливу.

Загалом, при створенні продукту для догляду за шкірою можна вибирати з багатьох більш м’яких миючих засобів, тому ми зазвичай рекомендуємо уникати цього засобу, якщо він є одним із основних поверхнево-активних речовин у засобах для миття обличчя чи шампуні. Хоча не рекомендується в якості основної поверхнево-активної речовини в продуктах по догляду за шкірою, олефінсульфонат натрію C14-16 можна використовувати в низьких концентраціях у поєднанні з більш м’якими поверхнево-активними речовинами для підвищення піноутворюючої здатності готового продукту.

Глюкоцід кокосу (Кокоглюкозоід) – є неіонною поверхнево-активною речовиною, яку можна використовувати в якості пінооутворюючого, очищаючого, кондиціонуючого і підвищуючого в'язкість агента для рідких миючих засобів та шампунів. Отриманий з кокосової або пальмової олії і глюкози з кукурудзи чи пшениці. Косметичний продукт, у складі якого є кокоглюкозоід, підходить навіть для тендітної і чутливої ​​шкіри. Кокоглюкозоід є поширеним інгредієнтом в натуральних шампунях. Він використовується замість токсичних поверхнево-активних речовин в традиційних шампунях, тобто він може забезпечити бажану піну, яку ми шукаємо в сумішах для миття волосся, не викликаючи негативних побічних ефектів подразнення шкіри голови. У цьому продукті немає відомих алергенів харчових або ароматичних речовин через спосіб обробки його інгредієнтів. Глюкоцід кокосу сумісний з усіма типами шкіри і ніжно впливає на шкіру і волосся.

Кокосовий глюкозид — це неіонна поверхнево-активна речовина рослинного походження, отримана з відновлюваної сировини, такої як кокосова олія та глюкоза. Надзвичайно м'який миючий засіб із властивостями проти подразнення, дуже ніжний до шкіри та слизових оболонок. Він біологічно розкладається та екологічно нешкідливий.

Кокосовий глюкозид є безпечним очищувальним інгредієнтом, який надзвичайно м’який для вмивання обличчя, очищаючої маски, шампуню та інших застосувань. Він ідеально підходить для тих, хто шукає м’які рішення для захисту та подовження здоров’я шкіри та волосся. Кокосовий глюкозид є «зеленим» інгредієнтом, безпечним не тільки для споживачів, а й для навколишнього середовища. Він не містить консервантів, сульфатів і етиленоксиду, підходить для м'якого очищення шкіри і навіть для засобів по догляду за дітьми.

Він демонструє чудову ефективність піноутворення; хоча Coco glucoside є неіоногенною поверхнево-активною речовиною, властивості піни хороші навіть порівняно з аніонними поверхнево-активними речовинами. Крім того, він забезпечує ідеальний баланс м’якості та очисних властивостей, найважливіших властивостей, необхідних для вмивання обличчя.

Гліцерин - 1,2,3-пропантріол, триатомний спирт, в'язка, безбарвна рідина без запаху, солодка на смак, легко змішується з водою та етанолом у будь-яких співвідношеннях. Основна складова частина жирів рослинного та тваринного походження.

Відрізняється високою гігроскопічності і тому використовується тільки в розбавленому вигляді. Може поглинати з повітря до 40% води по відношенню до початкової маси. Г. додають у косметичні засоби (креми та гелі) частково для зниження випаровування води. У малих концентраціях зволожує шкіру, у великих (понад 30%) - висушує, а також антисептичну дію.

Популярні водно-гліцеринові рослинні екстракти. Гліцерин – це відновлючий шкіру компонент, тобто це речовина, яка природним чином міститься в шкірі, допомагаючи встановити нормальний баланс і зволоження.

Гліцерин (гліцерин) - це простий триол (спирт, який містить три гідроксигрупи), широко поширений у природі, присутній у структурі всіх природних ліпідів (жирів), як тваринних, так і рослинних. Його можна виробляти шляхом гідролізу жирів і ферментації цукрів. Він також може бути виготовлений синтетично.

Це прозора, в’язка рідина, яка розчинна у воді. Гліцерин — це зволожувач, який сприяє природному захисту шкіри, заповнюючи область, відому як міжклітинний матрикс, і залучаючи потрібну кількість води для підтримки гомеостазу шкіри. Іншими словами, він притягує вологу до шкіри.

Рослинний гліцерин рослинного походження з овочів і кокосового горіха, він має властивості зв’язування води та утримання вологи, які можуть збалансувати природний фактор зволоження шкіри. Це допомагає підтримувати шкіру здоровою та допомагає підтримувати структуру епідермісу (зовнішніх шарів шкіри).

Гліцерин є одним з найбільш використовуваних інгредієнтів у складах особистої гігієни. Він використовується в милі, лосьйонах і кремах у кількості 2-5%.

Віддушка парфумерна. Саме те, що це звучить: приємно пахнуть речовини додають у косметичні продукти, щоб кінцевий продукт також приємно пах. Аромат у США та парфумерія у ЄС – це загальний термін у списку інгредієнтів, який у середньому складається з 30-50 хімічних речовин (але може містити до 200 компонентів!). Як цей компонент можуть використовуватися як натуральні, так і синтетичні інгредієнти. У натуральній косметиці виробники використовують натуральні ефірні олії або компоненти ефірних олій.

Бачити «аромат/смак» у списку інгредієнтів може бути як добре, так і погано. Наприклад, якщо аромат чи смак походять від м’яти чи цитрусових, це може викликати сенсибілізацію. Але якщо джерелом є щось більш нешкідливе, наприклад ваніль, то це не повинно становити ризику. Згідно з базою даних інгредієнтів Ради з питань особистої гігієни, «аромат — це термін для маркування інгредієнтів, який використовується для ідентифікації того, що продукт містить матеріал або комбінацію матеріалів, які зазвичай додають до косметики для створення або маскування певного смаку». Важливо пам’ятати про те, до якого аромату піддаються ваші губи (або шкіра) і чи створює цей вплив ризик чутливості. Нарешті, майте на увазі, що продукти для губ із сильним ароматом можуть сприяти облизуванню губ — зрештою, такі продукти, як правило, мають приємний смак, але їх не слід їсти, а занадто часте облизування губ може спричинити або погіршити сухість губ.