Зелені водорості проти розацеа: як замаскувати та зміцнити судини на обличчі?

Розацеа — це захворювання шкіри, що характеризується, серед іншого, стійким почервонінням через розширення кровоносних судин, які внаслідок цього стають більш помітними. Зелені водорості є цікавим інгредієнтом для зменшення їхньої видимості.

Зелені водорості нейтралізують червоний колір.

Дифузне почервоніння є одним із проявів розацеа на обличчі. Воно виникає внаслідок розширення маленьких, тонких кровоносних судин на поверхні шкіри, що мають червоний або фіолетовий колір і відомі як телеангіектазії. Сприяти їхній появі можуть кілька факторів, як-от спека, гостра їжа або стрес.

Вважається, що зелені водорості здатні нейтралізувати червоний колір. Це зумовлено тим, що вони містять зелені фотосинтетичні пігменти, відомі як хлорофіл. Поглянувши на колірне коло, можна помітити, що червоний і зелений кольори розташовані один навпроти одного, тобто є комплементарними (додатковими). Коли два комплементарні кольори змішуються, їхні відтінки взаємно нейтралізуються.

Таким чином, місцеве нанесення засобу, що містить зелені пігменти (наприклад, зелені водорості) — зокрема у складі коректорів для обличчя, — дозволить «нейтралізувати» червоний колір почервонінь, пов'язаних із розширенням кровоносних судин при розацеа.

Зелені водорості можуть знижувати ангіогенез

Ангіогенез — це процес формування нових кровоносних судин. При розацеа спостерігається прискорений ріст нових судин, через що вони розширюються, розростаються і стають більш помітними на поверхні шкіри.

У дослідженні, проведеному у 2007 році, П. Морван мав на меті перевірити вплив хлорели звичайної (Chlorella vulgaris), зеленої мікроводорості, на ангіогенез за допомогою моделі in vitro, що складалася з ендотеліальних клітин людини, які культивувалися спільно з людськими фібробластами. Ефект C. vulgaris оцінювали шляхом вимірювання довжини судинних трубок. Застосування C. vulgaris у концентрації 0,1% суттєво зменшило довжину судин — на 46% порівняно з контрольною групою.

Таким чином, C. vulgaris може представляти інтерес для терапії станів шкіри, пов'язаних із почервонінням та телеангіектазіями, таких як розацеа. Одним із залучених механізмів потенційно може бути пригнічення ангіогенезу. Автор висуває гіпотезу, що цей ефект може бути результатом зниження дії судинного ендотеліального фактора росту (VEGF), відповідального за ангіогенез, через експресію інгібітора металопротеїнази-3 (TIMP3), який є антагоністом рецептора VEGF.

Зелені водорості можуть приховувати наявні кровоносні судини

У тому ж дослідженні П. Морван звернув увагу на вплив C. vulgaris на судинні недоліки, які є більш помітними при розацеа. Сімнадцять жінок наносили крем, що містить 1% C. vulgaris, двічі на день протягом 84 днів. У учасниць спостерігалися видимі ураження, пов'язані з венозною дисфункцією: невеликі варикозні вени, дрібні судинні зірочки (павукоподібні ангіоми) та телеангіектазії.

Вплив продукту на варикозні вени оцінювали через 28 і 84 дні застосування. C. vulgaris у концентрації 1% помітно зменшила почервоніння судинних уражень: в середньому на 15% і до 64% після 28 днів використання; в середньому на 25% і до 77% після 84 днів використання. Застосування засобу покращило розмір та колір судинних поразок.

Раніше виявлене пригнічення ангіогенезу під дією C. vulgaris також могло бути причиною цього видимого зменшення судинних уражень. Автор наводить ще один потенційно залучений механізм. У цьому дослідженні вчений зазначив, що в експерименті in vitro C. vulgaris у концентрації 1% підвищувала експресію колагену I (+333%) та III (+150%) культурами людських фіброобластів.

Раніше вже було доведено, що колаген має здатність зміцнювати стінки вен, а дефіцит цього білка пов'язаний із розвитком варикозного розширення вен. Ослаблені та менш еластичні венозні стінки призводять до накопичення крові у вені, що зрештою розтягує її до такої міри, що вона розширюється і стає більш помітною. У такому разі колаген формує своєрідну «оболонку» (футляр) навколо судинних уражень, що зменшує їхню вираженість.