Дисгідротична екзема — дерматит кистей і стоп

Дисгідротична екзема (дисгідроз) — це поширена форма екземи, яка локалізується на долонях рук, підошвах стоп, бокових поверхнях пальців рук і ніг. Це запальне захворювання шкіри. Нижче — все, що вам потрібно знати про дисгідротичну екзему.

Що таке дисгідротична екзема?

Дисгідротична екзема, також відома як дисгідроз або везикулярна екзема, — це захворювання шкіри, яке уражає кисті рук і стопи. Це форма екземи, що проявляється появою дрібних пухирців, розташованих на бокових поверхнях пальців рук або ніг, на долонях рук чи підошвах стоп.

Дисгідротична екзема часто пов’язана із сезонними алергіями та зазвичай має більш виражений перебіг навесні. Найчастіше вона вражає дорослих віком від 20 до 40 років. На відміну від класичних форм екземи, у дітей це захворювання трапляється рідко. Також варто зазначити, що дисгідроз є доброякісним і не заразним станом, який перебігає з періодичними загостреннями.

Як розпізнати дисгідротичну екзему?

Як і інші форми екземи, дисгідроз спричиняє почервоніння шкіри та інтенсивний свербіж. Окрім цього, з’являються пухирці, що нагадують дрібні бульбашки, через що захворювання також називають везикулярною екземою. Шкіра має схильність до лущення та значного потовщення (ліхеніфікації). Для дисгідротичної екземи також характерна поява везикул, наповнених прозорою рідиною. Після їх розриву утворюються мокнучі ураження, а згодом — щільні кірочки.

Хоча дисгідротична екзема уражає виключно кисті рук і стопи, розпізнати її не завжди просто. Пухирці можуть бути малопомітними через свій невеликий розмір або внаслідок потовщення шкіри. Крім того, дисгідротична екзема може поєднуватися з іншими формами екземи, наприклад контактною.

Які причини дисгідротичної екземи?

Точна причина виникнення дисгідротичної екземи й досі залишається невідомою. Проте спостерігається, що люди, схильні до інших форм екземи, зокрема атопічної або контактної, мають вищий ризик розвитку цього стану. Також вважається, що певну роль відіграє генетична схильність, адже у людей із дисгідрозом часто є близькі родичі, які страждають на одну з форм екземи.

Окрім цього, було визначено низку чинників, які можуть провокувати загострення дисгідротичної екземи:

• Алергенні речовини: пилок, пил, шерсть тварин тощо.
• Певні метали: нікель, що міститься в прикрасах, блискавках, металевих ґудзиках; кобальт, який може бути присутній у посуді, прикрасах, кнопках-застібках тощо.
• Стрес.
• Вологість: вологий клімат або надмірне потовиділення рук і стоп.
• Мікробні інфекції.

Дисгідротична екзема: які є рішення?

У разі вираженого перебігу дисгідротичної екземи рекомендується звернутися до дерматолога. Лікар призначить місцеве лікування на основі кортикостероїдів, а за необхідності — антибіотики, якщо має місце бактеріальна інфекція. Також можуть бути рекомендовані сеанси фототерапії, адже ультрафіолетові промені здатні зменшувати частоту загострень дисгідротичної екземи.

Для полегшення симптомів дисгідротичної екземи лікування можна доповнити ванночками з холодною водою. Рекомендується замочувати руки та стопи в холодній воді або прикладати вологі компреси приблизно на 15 хвилин. Холод ефективно зменшує свербіж. Процедуру слід повторювати 3–4 рази на день. Після цього обов’язково потрібно нанести зволожувальний і поживний догляд, оскільки вода може пересушувати шкіру.