triclocarban

ТРИКЛОКАРБАН – антибактеріальний компонент широкого спектру дії. Застосовується в миючих, ополіскувальних засобах та товарах побутової хімії. Безпечний. Відповідно до Регламенту ЄС 1223/2009 та ТР ТС 009/2011 на території ЄС та Митного Союзу використання Т. дозволено у концентрації до 0,2% у готовому продукті у складі ополіскувальних засобів. Дозволений в Бразилії як консервант з концентрацією до 0,2%, крім дитячих продуктів і контактуючих зі слизовою оболонкою, в Японії - не обмежений у продуктах, що змиваються, і до 0,3% у незмивних і контактуючих зі слизовою оболонкою.

У кількох пацієнтів після лікування триклокарбаном виникли відносно незначні дерматологічні проблеми. У трьох розвинулися дуже великі ерозивні ураження слизової оболонки шкіри після застосування триклокарбану протягом періодів від 20 днів до 3 місяців.

Було кілька випадків алергічного контактного дерматиту після використання антиперспірантів, що містять триклокарбан і пропіленгліколь.

Зростає занепокоєння тим, що широке використання антимікробного мила може призвести до того, що шкідливі бактерії та грибки стануть стійкими до антимікробних агентів, таких як триклокарбан і триклозан. Це може статися, якщо гени мікроорганізмів, які виробляють фермент ENR, мутують, тобто змінюють свою хімічну структуру. Бактерії, що несуть новий ген, можуть бути більш стійкими до антимікробних сполук.

Цей ефект викликає особливе занепокоєння серед немовлят і маленьких дітей. Сполука була причетна до захворювань серед новонароджених, і її використання в пологових будинках не рекомендується. Однак ця сполука ефективна при лікуванні інших форм шкірних висипань, таких як атопічний дерматит, також відомий як екзема, оскільки вона вбиває бактерії, які викликають стан. Незважаючи на те, що наслідки прийому триклокарбану всередину не були ретельно досліджені, є деякі сумніви щодо можливого канцерогенного ефекту цієї сполуки.