lotus japonicus somatic embryo extract

Лотос (Lotus Japonicus) – це особливо шанована рослина в азійських культурах, де вона вважається рослиною, відомою своєю красою. Рослина, коріння, листя, квіти та насіння знайшли застосування в харчовій промисловості, охороні здоров'я та косметиці.

Цікаво, що лотос належить до родини бобових рослин, які вирізняються тим, що плодове тіло існує як роздвоєна одиниця, в якій насіння прикріплене вздовж «шарнірної» частини стручка. Лотос також вирізняється тим, що є бобовою рослиною, відомою своєю фіксацією азоту через симбіотичні стосунки з синьо-зеленими бактеріями роду Rhizobium.

Lotus Japonicus – це інгредієнт, отриманий на основі екстракції симбіосом (кореневих бульбочок), виділених з коренів лотоса. Цей інгредієнт продемонстрував унікальний вплив на контроль кольору та тону шкіри. Нещодавно стало відомо, що один із механізмів меланогенезу починається з ініціації каскаду ферментативних реакцій, зумовлених утворенням вільних радикалів оксиду азоту, що утворюються, коли УФ-B-світло (головним чином) стимулює утворення синтази оксиду азоту, ферменту, відповідального за перетворення аргініну на цитрулін та вивільнення молекули оксиду азоту.

Утворення вільних радикалів оксиду азоту підвищує рівень циклічного ГМФ через шлях «NO-цГМФ». Зрештою, ц-ГМФ стає одним із механізмів підвищення рівня тирозинази, ферменту, відповідального за утворення меланіну з ДОФА, через шлях протеїнкінази С (ПКС). Проміжним продуктом у цьому каскаді є фермент гуанілілциклаза, фермент на основі гему, який зв'язує оксид азоту і, як наслідок цього, підвищує рівень ц-ГМФ.

Відомо, що екстракт симбіосом лотоса японського містить рослинний гемовий білок під назвою легемоглобін, який дуже схожий на людські глобінові білки, такі як гемоглобін і міоглобін. Було показано, що леггемоглобін міцно зв'язується з оксидом азоту, і була висунута гіпотеза, що, можливо, якщо леггемоглобін із симбіосом Lotus може конкурувати з гуанілілциклазою за доступний оксид азоту, то, можливо, екстракт уповільнить утворення тирозинази, контролюючи підвищення регуляції ц-ГМФ.