Натуральна косметика для обличчя: Склад та джерела інгредієнтів

Натуральна косметика набуває популярності у світі краси та здоров'я. Натуральна косметика для обличчя стає ідеальним вибором сьогодні, оскільки багато споживачів намагаються обирати продукти, які завдають менше шкоди навколишньому середовищу та безпечніші для здоров'я.

Соціальні мережі та Інтернет підвищили обізнаність про ризики, пов'язані з використанням багатьох хімічних речовин у косметиці, і про користь для здоров'я натуральних продуктів, одержуваних із рослин та інших природних ресурсів. У результаті косметична промисловість стала приділяти більше уваги натуральним продуктам. У відповідь на таку обізнаність споживачів ця тенденція відображається на етикетках продуктів, які стверджують, що вони містять натуральні або природні інгредієнти.

Що таке натуральна косметика?

Натуральна косметика - це косметика, виготовлена з інгредієнтів природного походження. Зазвичай під цим терміном маються на увазі продукти з мінімальною кількістю штучних добавок, таких як консерванти, ароматизатори та барвники.

Органічна косметика - натуральна та виробляється із сировини, вирощеної без використання хімічних пестицидів, гербіцидів, генетично модифікованих організмів (ГМО) та інших синтетичних хімікатів. Органічна сировина має бути сертифікована відповідно до національних і міжнародних стандартів, таких як USDA (Міністерство сільського господарства США) і ECOCERT.

Веганська косметика не містить продуктів тваринного походження або побічних продуктів, які трапляються у звичайній косметиці, таких як мед, бджолиний віск, колаген, кератин та еластин. Основна мета веганської продукції - уникнути експлуатації тварин. Важливо зазначити, що веганська косметика не обов'язково є органічною або натуральною, оскільки вона може містити синтетичні або хімічно виготовлені інгредієнти, які не отримані від тварин.

Компоненти натуральної косметики

У виробництві натуральної косметики часто використовують такі природні компоненти, як рослинні олії та масла, ефірні олії, рослинні екстракти, натуральні барвники та консерванти.

Слід пам'ятати, що навіть натуральні інгредієнти можуть викликати алергічні реакції, тому рекомендується проводити тест на чутливість.

Інгредієнти, які зазвичай не зустрічаються в натуральній косметиці - це синтетичні консерванти, штучні ароматизатори та барвники, сульфати, силікони, мінеральні олії та фталати.

Зараз постачальники інгредієнтів більше зосереджуються на постачанні натуральних, рослинних або біопродуктів. Функціональні властивості цих інгредієнтів охоплюють широкий діапазон від антиоксидантів до протимікробних засобів і емульгаторів. 

Хоча визначення натуральних активних речовин і активних речовин природного походження можуть відрізнятися, важливо розуміти різницю між «Натуральний продукт» (“Naturally occurring”) та «Отримані природним шляхом» (“Naturally derived”) космецевтичними активними речовинами. 

1. Сполуки, що зустрічаються в природі, коли їх зберігають у своїй природній формі, можна назвати природними речовинами (“Naturally occurring”);

Epigallocatechin gallate, якщо він міститься в екстракті, можна вважати природним активом.

2. З іншого боку, активні речовини природного походження (“Naturally derived” or “plant-derived”) не зустрічаються в природі, але можуть бути синтезовані з природних джерел. Тобто інгредієнти, які були отримані з природи, потім модифіковані та/або екстраговані та можуть використовуватися для штучного відтворення інгредієнта або ізольованої поживної речовини (у неприродному вигляді, хімічно модифіковані).

Джерела натуральних інгредієнтів

Природні активні речовини можна отримати з різних джерел. Оскільки немає чіткого юридичного визначення натуральних інгредієнтів, багато інгредієнтів тваринного походження також можна вважати натуральними. 

• Рослини

Такі медичні дисципліни, як аюрведа, юнані та традиційна китайська медицина, розробили практики, які значною мірою покладаються на рослинні інгредієнти для лікування різних захворювань.

В Аюрведі куркума широко використовується як протизапальний і антисептичний засіб.

Аналізуючи екстракти кореня куркуми, ця ефективність була віднесена до класу сполук під назвою куркуміноїди. 

Рослини виробляють різноманітні фітохімічні речовини, такі як терпени, поліфеноли, ліпіди, органічні кислоти, білкові інгібітори тощо. Ці фітохімічні речовини мають різноманітні функціональні властивості, наприклад, є протимікробними, антиоксидантними, протизапальними та термогенними.

Вибір правильної рослини для вилучення певної активної речовини має вирішальне значення для комерційної життєздатності цього екстракту. 

• Мікроорганізми

Мікроорганізми є джерелом різноманітних інгредієнтів, які використовуються в продуктах харчування та особистому догляді. Для виробництва цих інгредієнтів використовуються як бактерії, так і гриби. Одним із найпоширеніших інгредієнтів, які використовуються в косметиці, виготовленій шляхом бродіння, є лимонна кислота. 

Лимонна кислота також виробляється шляхом екстракції з цитрусових, але цей процес значно дорожчий, ніж ферментація. У процесі бродіння культури Aspergillus niger живляться глюкозою або сахарозою, отриманими з природних джерел, які потім метаболізують цукор для отримання лимонної кислоти. Потім отриману лимонну кислоту екстрагують із середовища за допомогою кислоти та основи. Подібним чином, штами Lactobacillus використовуються для виробництва молочної кислоти, яка, як відомо, має ряд переваг для шкіри. Інгредієнти, вироблені мікробами, мають широкий спектр функціональних можливостей, таких як антимікробні, ароматизатори, емульгатори, загусники або поверхнево-активні речовини. Біосурфактанти, такі як рамноліпіди та спороліпіди, були отримані ферментацією Pseudomonas aeruginosa та Candida bomicola відповідно. 

• Водорості

В останнє десятиліття інтерес до водоростей як джерела нових природних сполук стрімко зростає. Водорості багатьох видів, що плавають в океанах, поширені в різних регіонах світу. Деякі з найпоширеніших інгредієнтів, видобутих з водоростей, - це альгінати, карагенан і агар, які використовуються для згущення та емульгування композицій. Також було виявлено, що водорості мають молекули з різними біологічними властивостями, такими як антиоксидантна, антимікробна та противірусна. Зрозуміло, що багато з цих водоростей живуть в екстремальних умовах і повинні адаптуватися до навколишнього середовища. Результатом такої адаптації є виробництво вторинних метаболітів, які можуть брати участь у природному захисті цих організмів, що може призвести до утворення складних і різноманітних молекул. 

Процес вилучення цікавих молекул із водоростей включає наступні кроки; розвиток і культивування штаму водоростей з подальшим збором біомаси шляхом відділення та подальшої обробки, яка може включати зневоднення, екстракцію, фракціонування та сушіння. 

Основні методи екстракції натуральних складників

Оскільки природні сполуки існують у природній матриці рослинних тканин і клітин разом із тисячами інших співіснуючих сполук, для використання їх у звичайних препаратах для місцевого застосування важливо вибірково витягувати їх із природної матриці та очищати. Ці природні сполуки можуть бути присутніми в певних частинах рослинного або трав’яного матеріалу, таких як листя, кореневища, плоди, кора або серцевина. Екстракція – це процес виділення потрібного(их) компонента(ів) із хімічної суміші. Це ключовий крок у використанні будь-якої біоактивної природної сполуки.

Залежно від сировини існують різні процеси екстракції, які зазвичай використовуються в промисловості. 

Деякі з основних процесів екстракції включають:

1) Процес екстракції розчинником

2) Процес сублімаційної сушки

3) Процес екстракції надкритичної рідини CO2

Екстракція розчинником є найбільш часто використовуваним процесом. У цьому процесі використовуються різноманітні розчинники, від полярних до неполярних, залежно від конкретної сполуки, що цікавить. Етанол, метанол, ізопропіловий спирт, етилацетат, ацетон і гексан зазвичай використовуються для екстракції в промислових кількостях.

Процес ліофільної сушки використовується для більш чутливих і термолабільних сполук, які не можуть витримувати високу температуру протягом тривалого часу, як у випадку процесу екстракції розчинником. Ліофілізаційне сушіння здійснюється в три етапи: (1) заморожування, (2) первинне сушіння та (3) вторинне сушіння. Температура на етапі заморожування підтримується на рівні –40°C, перетворюючи більшу частину води, присутньої в сировині, на лід. Первинне та вторинне сушіння проводять при високій температурі, щоб видалити більшу частину незамерзлої води.

Надкритична рідинна екстракція — це процес, у якому надкритичні рідини, такі як вуглекислий газ, використовуються для вилучення матеріалу з твердої або рідкої матриці.

Вуглекислий газ є найбільш часто використовуваною надкритичною рідиною в цьому типі екстракції. Вуглекислий газ за критичної температури (31°C) і критичного тиску (74 бари) поводиться як газ і рідина. Цей тип процесу екстракції вимагає дорогої установки та має обмеження щодо типів сировини, яку можна отримати. 

Поряд із запереченням наявності залишкових розчинників в екстрактах, а також останніми досягненнями в аналітичній та фізичній хімії, було розроблено кілька складних методів екстракції. Ці методи суттєво підвищили продуктивність екстракції, зменшили використання органічних розчинників і скоротили час і інвестиції, необхідні для впровадження комерційно життєздатних природних екстрактів на ринку.

Мікрохвильова екстракція Microwave Assisted Extraction (MAE)

Для цілей екстракції використовується нагрівання мікрохвиль. В електромагнітному спектрі мікрохвилі знаходяться між інфрачервоною та рентгенівською областями. Їх частоти коливаються від 300 МГц до 300 ГГц. 

Основний принцип вилучення активних речовин з біоджерел за допомогою MAE полягає в нагріванні слідових кількостей води в рослинах, водоростях або мікробах за допомогою мікрохвиль відповідної потужності та частоти. Це нагрівання призводить до випаровування води, що створює величезний тиск на клітинну стінку та спричиняє її розрив і вивільнення внутрішніх компонентів. 

MAE використовувався для вилучення кількох видів активних речовин, таких як поліфеноли, ефірні масла, пестициди та органічні забруднювачі. У більшості випадків найбільшою перевагою, яку має MAE перед звичайною екстракцією розчинником, є менша витрата розчинників і коротший час екстракції. Сучасна тенденція «зеленої хімії» призвела до збільшення використання зелених розчинників, таких як вода, у MAE. 

Ультразвукова екстракція Ultrasonic Assisted Extraction (UAE) 

Ультразвук використовувався для екстракції природних інгредієнтів як альтернатива традиційній екстракції розчинником. UAE надає кілька явних переваг перед звичайними методами екстракції, такими як використання меншої кількості розчинників, швидший час екстракції та вищі врожаї. В UАЕ ультразвукові частоти коливаються від 20 кГц до 2 МГц; У цьому діапазоні ультразвук здатний виробляти фізичні та хімічні ефекти в середовищі та може сприяти вилученню активних речовин із природних джерел.

UАЕ знайшли застосування для вилучення основних білків і біологічно активних речовин з різноманітних біоджерел. UАЕ вдосконалили екстракцію карнозової кислоти з розмарину, використовуючи етанол як екстрагуючий розчинник. Вихід екстрагування був порівнянним з виходом, отриманим при використанні етилацетату та бутанону.

UАЕ також скоротили час екстракції антрахінонів з Morinda citrifolia на 75% порівняно з традиційною екстракцією розчинником. UАЕ також використовувався з іншими технологіями екстракції, такими як MAE.

Надкритична флюїдна екстракція Supercritical Fluid Extraction (SCFE) 

SCFE вважається швидким, ефективним і чистим методом вилучення активних речовин з біоджерел. Завдяки цим перевагам SCFE набуває популярності в порівнянні з іншими звичайними та сучасними технологіями видобутку. Він використовує надкритичні рідини, які вище критичної точки мають як рідинні, так і газоподібні властивості. Коли газ знаходиться під достатнім тиском, він перетворюється на рідину. Під час фази екстракції тверда або рідка біомаса завантажується в екстракційну ємність, де біомаса потім піддається впливу CO2 при бажаному тиску та температурі вище розчинника. 

Універсальність SCFE призвела до того, що він використовується в багатьох програмах із різноманітними біоджерелами. Наприклад, SCFE використовувався для екстракції ліпідів і каротиноїдів з мікроводоростей, таких як Botryococcus braunii і Chlorella vulgaris. Ефірні олії традиційно екстрагували за допомогою дистиляції з водяною парою або гідродистиляції; однак вищі температури, що використовуються в процесі, можуть погіршити активні речовини в ефірній олії.

SCFE також використовувався для екстракції натуральних пігментів і барвників, а екстракт куркуми, багатий куркуміноїдами, був екстрагований за допомогою SCFE та етанолу як співрозчинника. 

Переваги натуральної косметики для обличчя

Натуральна косметика підходить для всіх типів шкіри й особливо корисна для чутливої, оскільки зводить до мінімуму ризик подразнення. Такі засоби допомагають підтримувати здоровий баланс шкіри та сприяють її природному оновленню.

Ось кілька ключових переваг натуральної косметики для шкіри:

1. Мінімізація ризику алергічних реакцій - Натуральна косметика часто містить менше інгредієнтів, ніж звичайна, що значно знижує ризик виникнення алергічних реакцій і подразнення. Інгредієнти, що використовуються в натуральній косметиці, як правило, добре відомі і мають довгу історію застосування, тому їхній вплив на шкіру можна краще зрозуміти.
2. Відсутність шкідливих хімікатів - Натуральна косметика не містить шкідливих хімічних речовин, як парабени, фталати, синтетичні ароматизатори та синтетичні барвники, що можуть накопичуватися в організмі та негативно впливати на здоров'я в довгостроковій перспективі.
3. Делікатний вплив на шкіру - Завдяки натуральним інгредієнтам натуральна косметика дбайливо ставиться до шкіри, зволожуючи і живлячи її без агресивного впливу. Це особливо важливо для людей із чутливою шкірою, які відчувають дискомфорт від сильних хімічних інгредієнтів.
4. Екологічність - Використання натуральних інгредієнтів також менш руйнуюче для навколишнього середовища, оскільки виробництво та утилізація продуктів із синтетичними компонентами може негативно впливати на природу. Натуральні компоненти в більшій мірі біорозкладні та менш шкідливі для екосистеми.
5. Підтримка здоров'я шкіри - Натуральні інгредієнти, як олії, рослинні екстракти і вітаміни, допомагають підтримувати природний баланс шкіри, стимулюють вироблення колагену, борються з вільними радикалами і запобігають передчасному старінню.
6. Сприяння здоровому життю - Використання натуральної косметики часто є частиною ширшої філософії здорового способу життя. Споживачі, які обирають натуральну косметику, також приділяють увагу харчуванню, фізичній активності та екологічній відповідальності, що в сукупності часто сприяє поліпшенню якості життя.

Використання натуральної косметики - це не тільки вибір на користь краси, а й усвідомлене рішення на користь здоров'я і благополуччя, яке відображає турботу про себе і навколишній світ.